Автор: dengi Рубрика Різне
Перші згадки про козаків – характерників зустрічаються в літописах, що відносять до другої половини XVI століття. Польський історик Папроцький, описуючи один із походів гетьмана Самуїла Зборовського в Молдавію, згадує цікаву історію. Недалечко турецької фортеці Аслам-Города, що біля Дніпра під час дипломатичних перемовин, один з запорожців не стримався і стрільнув прямо в голову бусурману. Гетьман так обурився цим, що хотів було вбити відчайдушця, але все військо запорізьке стало як один, захищаючи свого товариша, який корисливий був тим, що звався «характерником», начебто він вмів заговорювати ворожі рушниці та кулі, робивши їх нешкідливими як для себе , так і для коша, до якого він належав. Читати далі »
Козак Сірко, легенди про якого досі живуть в сучасному світі не тільки у вигляді байок, але і справжніх наукових роботах. Це був, напевно, найвідоміший козак – характерник, що на сучасній мові означає чарівник. «Кошовий Сірко був превеликий колдун. Недарма його турки прозвали шайтаном … »
Козаки говорили, що такого ж як він в цілому світі не знайти. Розповідали, що коли по ньому били шаблею, на місці удару залишався лише синець, не більше Читати далі »
Автор: dengi Рубрика Різне
Особливе значення горілка мала в житті козаків. Як відомо під час походів козакам заборонялося вживати оковиту під смертною карою. В морі порушників цього строгого закону викидували з чайки в море, а на суші жорстоко розправлялися. Та в часи затишшя козаки любили випити. Вміння справно пити вважалося однією з козацьких доблестей,яке надавало козаку певну перевагу перед звичайними селянами та міщанами, які важко працювали і могли пити лише після роботи, на свята, весілля, та інші традиційні заходи. Козаки у мирний час частувалися як у прислів’ї: “моя воля – коли хочу, тоді і п’ю”.
Читати далі »
Повага старшого – одне з славних звичаїв козаків. Віддаючи данину поваги прожитим рокам, перенесеним негараздам, козацькій долі, наступаючій немочі і нездатності постояти за себе –
козаки при цьому завжди пам’ятали слова Святого Письма, які по-народному викладали так: «Перед лицем сивого вставати, шануй старця і бійся Бога свого – Я Господь Бог ваш ».
Читати далі »
Шанування батьків, хрещеного і хресної було не просто звичаєм, а внутрішньою потребою турботою про них сина і дочки. Обов’язок сина і дочки перед батьками вважався виконаним після того, коли будуть справлені поминки сорокового дня, після відходу їх в інший світ.
Читати далі »
